Галлюциногенные грибы Magic Shrooms даркнет сайт Удомля

Короче, как-то раз сидим мы с моим другом на площадке, ну, развлекаемся так, как у нас молодежь развлекается – юзаем простофили и глохнем на всю катушку. И тут ко мне подкатывает этот мутноватый кладмен, десятой силы, с лысиной и в белой футболке. Говорит: "Мол, малолетки, у меня закладки пооптовым клиентам продаются, скока надо?". Закамарился я от счастья, думаю: "Мне мутить новый опыт, попробовать крайности!".

Так и началось наше приключение по дебри нарко-космоса, парнишка! Я сделал заказ на телеге у нашего нового попутчика. Он говорит: "Окей, через два дня приеду с посылкой. Бабки принеси, а после можно будет фенчик подкатить". Это было самое долгое двадцать четыре часа, которые я в своей жизни когда-либо пережил!

И в итоге, в ожидании нашего белка, мы на все шило раздобыли сиськи с грибами псилоцибиновыми. Приготовились, парнишка, как следует! Зажрались грибами, как будто жрут хлеб с маслом. Благодать окутала нас, и мы отправились в дебри своих иллюзий, волшебного наркотического мета!

Ну, и тут уже я и мой друг поняли, что между нами что-то случилось, что-то большее, чем просто дружба. В голове смешалось всё – голубой экстази, фееричный мет, фенчик незаметно вколотый. От этих грибов мы почувствовали настоящую свободу, вдохновение и любовь друг к другу.

Прошли уже несколько часов, а мы все ещё находились в нашем розовом облаке. Мы ушли из реальности и с каждой минутой становились все ближе друг к другу. Блаженство от небесного танца психоделики смешалось с желанием провести остаток жизни в объятиях друг друга.

Наконец-то наш лысый кладмен кинул нам сообщение, что уже на подъезде. Он, кстати, тоже закосил по внешности под гопника, но это уже другая история, парнишка.

Пришёл он, посмотрел на нас, как на двух дебилов, да и побежал было в свою кладовку. Но тут же оглянулся и заявил: "Если у вас есть деньги, то вам на шару дам все эти яды, забудьте про них". Мы на него потупились, потом подумали: "А почему и нет?! Знаешь, мы этот кругорейс уже надоедаем!" И отдал он нам одно условие – нужно было просто показать ему искренную любовь друг к другу.

И тут, парнишка, случилось самое непредсказуемое! Мы, обнимаясь и целуясь под его наблюдением, решились на отчаянные поступки – мы поженились! Перед глазами у нас так и мигала надпись "Game Over", а в голове крутился голос главного героя из наших детских видеоигр – "Mission Complete"! Это было переворачивающееся нам всем сознание арт-экстази, от которого уже не вернуться назад!

Кстати, наш кладмен тоже был наркоманом. Он понял, что мы встречаемся со всеми обезумевшими от наркотиков, да не мог решиться на такую пару безумцев! Он поверил в наши искренние чувства и отдал нам всю свою коллекцию отравы, чтобы мы от нее отказались для нашего счастья.

И вот мы с другом стоим на площадке, чувствуем всю радугу эмоций и понимаем, что вместе мы можем покорить весь этот мир. Благодаря нашей взаимной любви и силе мы стали настоящими героями судьбы, покорившими свои страхи и сомнения.

А теперь салютую этому безумному рассказу! Вот такие дела, парнишка, когда молодая кровь сошлась – ни одно наркотическое вещество не сможет сравниться с нашей любовью. Короче, это было сумасшедшее путешествие, и теперь у нас есть друг с другом – наркоман гопник и его псилоцибиновые грибы, счастливо живущие в своем непутевом нарко-мире! Конец!

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.